Фламандське мереживо
Фламандське мереживо | |
Місце створення | Фландрія[1] |
---|---|
Фламандське мереживо у Вікісховищі |
Фламандське мереживо — різновид мережива, виробленого в бельгійському регіоні Фландрія.
Перші мережива з'явилися в Італії в кінці XV — на початку XVI століття. На століття пізніше, в кінці XVI століття мистецтво мережива зародилося й у Фландрії, яка в той час була одним із найбільш економічно і культурно розвинених регіонів Європи. Поступово фламандське мереживо прославилося на весь світ, його купували всі королівські двори Європи. Особливістю фламандських мережив була незвичайна тонкість виробів, оскільки фламандці володіли технологією виробництва дуже тонких ниток.
Мереживо типу «малі́н» (від фр. Malines — «місто Мехелен»), або мехельнське мереживо — одне з найвідоміших фламандських мережив. Цей різновид мережива дуже тонкий, типовим для нього вважаються квіткові мотиви і фон з дрібних шестикутників. Малін найчастіше використовували для оздоблення нічних гарнітурів, манжет і пошиття жабо.
Для мережива, виробленого в Антверпені, типові мотиви з квітковими вазами на тлі дрібних шестикінцевих «зірочок». Антверпенське мереживо подібне до мережива малін, однак трохи грубіше.
Основу мережива з міста Брюгге становить безперервно пов'язана тасьма, яку з'єднують при в'язанні в химерний малюнок. Брюггске мереживо нагадує вологодське.
Для брюссельського мережива орнаменти виконувались окремо один від одного, а потім з'єднувалися за допомогою тюлевого фону. Цей вид мережива вважався найдорожчим, навіть дорожче за малін, і мав великий попит за кордоном. Через заборону на ввезення фламандських мережив до Англії, брюссельські мережива ввозили в країну нелегально під виглядом англійських, за рахунок чого другою назвою брюссельського мережива є «англетерр» (фр. Angleterre — «Англія»).
Особливим різновидом брюссельського мережива є мереживо «дюшесс» (фр. duchesse — «герцогиня»), яке не має фону, а орнаменти з'єднувалися безпосередньо один з одним.
- ↑ Earnshaw P. Flemish lace // A Dictionary of Lace — Dover Publications, 2012. — P. 63–64. — ISBN 978-0-486-40482-0
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |